Висновки до розділу 3

Дослідження питань, що стосуються головних напрямів і заходів запобігання грабежам і розбоям, що вчиняються неповнолітніми у громадських місцях, дає підстави сформулювати такі висновки і пропозиції.

1. Загальносоціальне запобігання корисливо-насильницьким злочинам неповнолітніх полягає у проведенні ефективної державної політики у сфері захисту прав дітей, спрямованої на забезпечення повноцінного життя, всебічного виховання і розвитку дитини, захисту її прав, а також профілактики негативних явищ і процесів у підлітковому середовищі. Серед напрямів реалізації вказаної політики пропонуються такі: удосконалення системи правого виховання у навчальних закладах; пропаганда здорового способу життя та профілактика алкоголізації і наркотизації серед дітей; виявлення, облік, проведення соціального інспектування та надання комплексної допомоги сім’ям, що опинилися у складних життєвих обставинах; створення і розвиток закладів соціального захисту дітей, які перебувають у конфлікті із законом; забезпечення одержання повної загальної середньої і професійно-технічної освіти такими дітьми; зацікавлення дітей, що перебувають у конфлікті із законом до занять у культурно-розважальних і спортивно-оздоровчих закладах; створення системи ефективної реабілітації дітей, які вчинили правопорушення та ін.

2. Визначено перспективні напрями удосконалення діяльності правоохоронних органів у сфері охорони громадського порядку та запобігання грабежам і розбоям неповнолітніх у громадських місцях: а) покращення організації й управління діяльністю ОВС по забезпеченню громадського порядку та запобіганню корисливо-насильницьким злочинам неповнолітніх; б) підвищення рівня інформаційно-аналітичного забезпечення управлінської і виконавчої діяльності; в) оптимізація взаємодії й координації дій суб’єктів запобіжної діяльності; г) підвищення ефективності контролю й нагляду за запобіжною діяльністю.

У межах першого напряму підлягають перегляду існуючі схеми єдиної дислокації сил і засобів органів внутрішніх справ і добровільних об’єднань громадян в масштабах республіки, області, міста, району, оскільки вони не забезпечують повний контроль за громадськими місцями, що тягне за собою нерівномірний топографічний розподіл грабежів і розбоїв, які вчиняються неповнолітніми у таких місцях. Корегування розстановки та маневрування силами і засобами міліції й громадських об’єднань слід здійснювати з урахуванням зміни оперативної обстановки у громадських місцях. У профілактичних цілях доцільно прогнозувати можливі її ускладнення, пов’язані із концентрацією неформальних груп неповнолітніх у громадських місцях з обмеженою видимістю. При визначенні щільності виставлення нарядів і постів, маршрутів патрулювання необхідно враховувати сезонні і часові коливання грабежів та розбоїв, специфіку забудови і топографічної структури вуличного простору, соціокультурний склад місцевого населення, нерівномірне розселення різних за рівнем життя соціальних груп населення, незбалансоване розміщення об’єктів інфраструктури (транспортних розв’язок, підземних пішоходів, спортивних споруд, зон масового відпочинку, розважальних закладів тощо).

Покращення інформаційно-аналітичного забезпечення

управлінської і виконавчої діяльності служб і підрозділів, що забезпечують охорону громадського порядку та запобігання злочинам неповнолітніх у громадських місцях, полягає у підвищенні якості організаційної і методичної роботи штабних підрозділів. Удосконалення моніторингу стану злочинності неповнолітніх включає наступні заходи: а) підвищення якості інформаційного ресурсу; б) покращення методики обробки вихідної інформації та створення систематизованого банку даних; г) розширення можливостей використання систематизованої аналітичної інформації.

Оптимізації взаємодії суб’єктів запобіжної діяльності здійснюється у різних формах та напрямах. Взаємодія організаційно підпорядкованих служб і підрозділів включає спільну участь у плануванні та здійснення узгоджених заходів по виявленню, припиненню та профілактиці грабежів і розбоїв неповнолітніх у громадських місцях, а також усунення причин та умов, що сприяли їх вчиненню; обмін письмовою й усною інформацією та підтримання постійного зв’язку між патрулями й черговими частинами під час добового чергування; узгодження дій служб і підрозділів при реагуванні на повідомлення про вчиненні злочини та розшук підозрюваних осіб.

Координаційна діяльність органів прокуратури здійснюється у виді проведення координаційних і міжвідомчих нарад; видання спільних наказів, інструкцій, вказівок, інформаційних листів; спільних виїздів до регіонів для проведення узгоджених заходів, перевірок і надання допомоги

правоохоронним органам на місцях; взаємного використання можливостей правоохоронних органів для підготовки і навчання кадрів, підвищення їх кваліфікації; проведення спільних семінарів, конференцій та інших

навчально-практичних заходів.

Підвищення ефективності контролю й нагляду за діяльністю суб’єктів, що забезпечують охорону громадського порядку та запобігання злочинам неповнолітніх, що вчиняються у громадських місцях, передбачає перевірки з боку керівного та інспекторського складу органів внутрішніх справ та прокурорів різних рівнів, а також підведення підсумків, виявлення й усунення порушень законності, проведення службових розслідувань, вжиття дисциплінарних заходів заохочення і стягнення.

3. Індивідуальне запобігання грабежам і розбоям неповнолітніх у громадських місцях здійснюється в цілях відвернення загрози вчинення цих злочинів на різних стадіях реалізації умислу та убезпечення потенційних жертв від заподіяння шкоди їх здоров’ю і майну. Індивідуальним запобіганням також охоплюється реагування уповноважених служб і підрозділів на інформацію про розпочате та вчинене злочинне посягання з метою його припинення, встановлення та притягнення до кримінальної відповідальності винних осіб і недопущення рецидиву протиправних дій з боку раніше судимих осіб.

Комплекс заходів індивідуального запобіжного впливу включає виявлення, облік та проведення профілактичної роботи серед осіб, схильних до вчинення грабежів і розбоїв у громадських місцях. Удосконалення профілактичної діяльності із підобліковим контингентом бачиться у приділенні значної уваги обстеженню житлово-побутових умов проживання дітей, що опинилися у складних життєвих обставинах, в усуненні недоліків виховання та негативного впливу з боку окремих членів сім’ї; організація спостереження за поведінкою і родом занять неповнолітніх правопорушників у вільний від роботи і навчання час за місцем проживання; здійснення корегуючого впливу на свідомість та поведінку неповнолітнього правопорушника; відновлення й укріплення його соціально корисних зв’язків, створення умов для повноцінної соціалізації.

Заходи щодо посилення контролю за громадськими місцями і зменшення практичних можливостей для вчинення грабежів і розбоїв на їх території включають: оптимальну розстановку та комплексне використання сил і засобів територіального органу внутрішніх справ, а також добровільних об’єднань громадян по охороні громадського порядку; планомірну роботу по антикриміногенному архітектурному проектуванню і плануванню містозабудови і транспортних розв’язок, інженерно-технічне обладнання системою відеоспостереження за місцями масового перебування громадян, освітлення громадських місць, благоустрій прибудинкових територій, місць масового відпочинку, занедбаних недобудов та інших об’єктів інфраструктури населених пунктів.

Здійснення віктимологічної профілактики серед населення передбачає комплекс заходів, спрямованих на зниження рівня індивідуальної віктимності

потенційних жертв та забезпечення їх особистої і майнової безпеки, що головним чином, досягається шляхом проведення просвітницької і виховної роботи серед них.

Припинення підготовлюваних і розпочатих грабежів та розбоїв у громадських місцях здійснюється шляхом негайного реагування органів і підрозділів ОВС на інформацію про такі злочини, направлення на місця подій спеціальних служб і підрозділів з метою недопущення заподіяння шкоди фізичним особам, а також вжиття невідкладних заходів по розкриттю цих злочинів.