Реформа Л. Джонсона

На президентських виборах 1960 р. , під гаслом «досягнення нових рубежів» перемогла демократична партія США. Кандидат демократів Джон Фітцджеральд Кеннеді став 35 президентом в історії США.

Основними її складовими стали:

1) акт про житловому будівництві 1961 р. , у відповідності з якими виділялося 6 млрд. доларів з бюджету на поліпшення умов життя в гетто, допомогу в будівництві житла сім'ям з низьким рівнем доходів і антикризове стимулювання будівельної індустрії;

2) підвищення мінімуму погодинної зарплати до 1,25 долара;

3) на проведення громадських робіт (міра по боротьбі з безробіттям) в 1962 р. виділено 1,1 млрд. доларів;

4) антиінфляційна програма і т. п.

Вбивство Кеннеді 22 листопада 1963 р. призвело до зміни глави Білого Дому. Ним став віце-президент Ліндон Джонсон, який продовжив соціальні перетворення свого попередника. На основі програми «боротьби з бідністю» було ухвалено закон про допомогу низькодохідним сім'ям; здійснено програму будівництва дешевого державного житла; введено безкоштовне медичне страхування для громадян похилого віку та ін Важливі закони були прийняті щодо обмеження расової дискримінації в США. Серед цих законів найбільш важливими були: закон 1964 р. про заборону дискримінації при наймі на роботу та при обслуговуванні на громадських землях; 1965 р. - закон про захист виборчих прав чорношкірих американців; 1968 р. - закон, що забороняє расову дискримінацію при продажу і здачі в найм житла. Ряд позитивних рішень був прийнятий в області трудових відносин, серед них «закон про справедливий найм та умов праці». Здійснення соціальних програм демократичних адміністрацій Кеннеді і Джонсона потребувало значного збільшення державних витрат. На ці соціальні потреби у другій половині 60-х рр. , йшло до 40% федерального бюджету. Однак, здійснення ліберальних програм соціального плану зустрілося з серйозними перешкодами і обмеженими можливостями навіть такої багатої країни, як США, що викликано, в основному, зовнішньополітичними проблемами.