Поняття про станово представницьку монархію та етапи її формування

Станово-представницька монархія — форма правління, за якої одноосібна, відносно сильна влада монарха обмежена владою станово-представницького органу, наділеного власною компетенцією.

Станово-представницька монархія є проміжним ступенем між монархією періоду феодальної роздробленості та абсолютною монархією. В країнах Європи Станово-представницька монархія виникла в умовах оформлення станів і ознаменувала певну централізацію управління державою, порівняно з феодальною роздробленістю. У період Станово-представницької монархії до станово-представницьких органів входили представники духовенства, світських феодалів, городян (купців, ремісників). Цими органами були: в Англії — парламент (з 1265); у Франції — Генеральні штати (з 1302 року); в Іспанії — кортеси (з кін. 12 — поч. 14 ст. ); у Швеції — риксдаг (з 1435 року); у Данії — ригсдаг (1468—1660); у Польщі, Угорщині, Чехії — сейми (з 14—15 ст. ) та ін. Станово-представницькі органи скликалися монархами для схвалення їхньої політики у найважливіших галузях державного управління. Економічне піднесення у ХІІІ-ХУ ст. ст. , пов'язане з ростом міст і розвитком торгового обігу, із накопиченням капіталу, породило станову консолідацію західноєвропейського суспільства. В нових умовах стало можливим поступове територіальне об'єднання держав на національній основі, посилення королівської влади, яка шукала підтримки у представників станів.

Поступово сеньйоріальна монархія еволюціонувала в новий формат - станово-представницьку монархію. Під такою формою правління розуміють феодальну монархію, в якій формально повновладний монарх, здійснюючи владу, змушений був залучати для вирішення питань як дорадчого органу збори представників різних станів. Виділяють такі ознаки станово-представницької монархії:

- на чолі держави стояв монарх, якому цілком підпорядковувався строго централізований, розгалужений апарат центральної і місцевої виконавчої влади;

- в той же час влада монарха обмежувалась станово-представницьким органом (зборами), який виник у результаті розвитку товарно-грошових відносин і подолання феодальної роздробленості.

Подивимося, якими були причини встановлення станово-представницької монархії у західноєвропейських країнах, які зазначені вище ознаки виявилися в них