<<
>>

Державний лад США

Внутрішня політика Сполучених Штатів реалізується по горизонталі між трьома гілками центральної влади (у такій послідовності вони згадуються в американській Конституції):

Законодавчою

Виконавчою

Судовою

По вертикалі вона реалізується між центральною владою у Вашингтоні і 50 штатами, плюс столичним округом Колумбія, які мають достатньо високі повноваження, в тому числі щодо формування і розподілу місцевого бюджету, податкової політики, питань судочинства і юстиції.

Формальна дата заснування країни – 4 липня 1776 року, коли 13 британських колоніальних територій проголосили свою незалежність від метрополії. З тих пір 4 липня, День Незалежності, є національним святом США.

Діюча Конституція була ухвалена через 11 років – 17 вересня 1787 року (документ, який залишається практично незмінним і донині, був ухвалений спеціально скликаним Конституційним конвентом у Філадельфії).

Протягом історії країни до Конституції було внесено 27 поправок, причому найперші десять були внесені одночасно, отримавши назву «Біль про права». Решта 17 поправок вносилися окремо. Остання, зроблена в 1992 році, передбачала введення додаткових конституційних обмежень для підвищення оплати праці членів Конгресу.

Жодна з поправок не передбачала зміни форми правління в країні. Три поправки (1933, 1951 і 1967 років) стосувалися термінів перебування при владі президента, віце-президента і членів Конгресу.

Президент є головою виконавчої гілки влади, тобто на нього покладається завдання втілювати у життя закони, прийняті Конгресом. Він обирається максимально на 2 чотирирічні терміни, є головнокомандувачем, призначає членів адміністрації, федеральних суддів і членів Верховного суду. Проте всі вони потребують затвердження в Сенаті.

Президентом може стати будь-який громадянин США, народжений на американській території і не молодший 35 років.

Аналогічні вимоги стосуються віце-президента, який обирається спільно з президентом.

Голова виконавчої влади і адміністрації (уряду) країни – Президент (з 20 січня 2009 р. – Б. Обама, 44-й президент). Кандидати в члени адміністрації, а також посли пропонуються Президентом і затверджуються Сенатом. Президент в парі з Віце-президентом (Дж. Байден) обирається кожні чотири роки за допомогою так званої Колегії виборців, до якої входять 538 чоловік.

Законодавча влада складається з двох палат Конгресу:

Нижня - Палата представників

Верхня (Сенат).

Палата представників складається з 435 конгресменів, які переобираються кожні 2 роки. Головою Палати представників є Спікер (Ненсі Пелозі з Каліфорнії).

Натомість 100 сенаторів (по два від кожного штату) обираються на 6 років, але розбиті на 3 групи, за рахунок чого кожні два роки переобирається третина верхньої палати. Формальним головою Сенату є Віце-президент США, хоча реальним керівником є голова демократичної більшості палати (сенатор Геррі Рід від Невади).

Характерною рисою американської системи демократії є високі повноваження, якими наділена вища судова влада, тобто Верховний суд. До його складу входять 9 суддів, які пропонуються Президентом і на довічний термін затверджуються Сенатом. Нинішній голова Верховного Суду Дж. Робертс - молодший був обраний до Верховного Суду у вересні 2005 р.

Крім суддів Верховного суду, президент пропонує, а Сенат затверджує федеральних суддів, суддів апеляційних судів та окружних суддів.

<< | >>
Источник: Історія держави та права іноземних країн. Відповіді до іспиту. 2017

Еще по теме Державний лад США:

  1. 3. Договори і державні контракти – правові основи господарської діяльності аграрних товаровиробників
  2. 2. Передумови і основні етапи створення Державного казначейства України
  3. 2. Поняття касового виконання Державного бюджету за доходами
  4. 3. Організація касового виконання Державного бюджету за доходами
  5. 3. Організація роботи щодо виконання Державного бюджету за видатками
  6. 7. Складання звітності про виконання Державного бюджету органами Державного казначейства:
  7. Тема 7 ДЕРЖАВНИЙ КРЕДИТ
  8. Державний кредит як специфічна форма фінансових відносин
  9. Класифікація державного кредиту. Державні позики як основна форма державного кредиту
  10. Види загальнообов’язкового державного соціального страхування
  11. Утворення та діяльність Державної Думи в Росії на початку XXст