<<
>>

Захисник допускається до участі в справі в будь-якій стадії процесу.

Про допуск захисника до участі в справі особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор, суддя виносять постанову, а суд — ухвалу.

Початковим етапом будь-якого спілкування чи подальшої співпраці є знайомство.

Перше знайомство підзахисного з адвокатом - і справлене ним враження, можуть у подальшому відобразитись на обрану адвокатом лінію захисту, тактику спілкування між адвокатом і підзахисним, ступінь довіри, що виникне між ними, що у подальшому не може не позначитись на ефективності діяльності адвоката-захисника.

Перш за все для адвоката важливим є безпомилково визначити психофізіологічний стан підзахисного.

У процесі бесіди з підзахисним адвокат відшукує шляхи до налагодження з ним психологічного контакту. З цією метою адвокат застосовує різні прийоми й способи, щоб викликати необхідну позитивну реакцію підзахисного.

Разом з тим видається, що найбільш раціональним буде дотримання таких правил:

1. Беручи до уваги психічний стрес підзахисного, спричинений тяжким звинуваченням, а особливо у випадках, коли він вважає себе невинуватим, найважливішим є домогтися, щоб клієнт повірив, що перед ним захисник, який володіє необхідними професійними знаннями та досвідом (і, крім того, щиро прагне допомогти йому законним чином захистити його права та свободи. У зв'язку з цим захисник перед відвідуванням підзахисного може взяти від особи, з якою уклав угоду на здійснення захисту, записку-рекомендацію для підзахисного, яка буде складатися лише і декількох слів чи речень, але із їх змісту беззаперечно має випливати, що його доля з цього часу в надійних руках, в руках висококваліфікованого захисника. Цього може вистачити, щоб обвинувачений відкрився перед захисником.

Не зайвим буде, коли захисник, між іншим, розкаже підзахисному у декількох реченнях про практику розслідування і судового розгляду саме категорії кримінальних справ, по якій і ведеться слідство. Після такої бесіди у клієнта з'явиться впевненість у завтрашньому дні, думки його стануть впорядкованими та логічними.

2. Особливо важливим є детальне роз'яснення підзахисному його процесуальних прав й при цьому слід шляхом контрольних запитань переконатися, що сказане адвокатом добре засвоєно й усвідомлено підзахисним.

3. Не менш важливо, щоб захисник просто, ясно й зрозуміло розповів підзахисному про права та обов'язки адвоката. При цьому рекомендується наголосити на існуванні спеціальних етичних норм, які покликані охороняти дотримання адвокатської таємниці.

4. Після встановленого психологічного контакту, коли захисник отримав фактичну згоду на ведення справи безпосередньо від підзахисного, розпочинається та частина розмови, коли доцільним є вияснити у підзахисного: його стан здоров'я (якщо він хворіє, то, наскільки можливо, більш детально дізнатись про перебіг та діагноз хвороби), оскільки наявність тяжкого захворювання може наштовхнути захисника на думку про порушення клопотання перед органом слідства про звільнення підзахисного з слідчого ізолятора і заміну йому тримання під вартою іншим запобіжним заходом. Нарешті, захисник просить підзахисного розповісти про саму суть вчиненого злочину. Треба не лише вміти слухати підзахисного, а й своєю поведінкою засвідчити ніби співпереживання неприємностям клієнта.

5. Неприпустимим є, дошукуючись істини, спростовувати підзахисного, займати позицію слідчого, прокурора чи судді. Захисник має вірити підзахисному. Проте, коли пояснення непослідовні, суперечливі, слід в етичній формі і делікатно звернути на це увагу підзахисного. Отримання такої інформації може дати привід захисникові просити слідчого про призначення різних експертиз судово-медичної, судово-психіатричної, судово-психологічної тощо.

6. Необхідно ретельно з'ясовувати всі обставини затримання підзахисного: коли, де і за яких умов його затримано; чи чинив він опір під час затримання; чи затримано його в групі з іншими співучасниками чи одного; чи у час затримання відбувався відеозапис або фотографування; чи складався протокол про затримання і де саме, чи протокол підписувався учасниками затримання; чи роз'яснювали йому процесуальні права; чи надавався після затримання захисник, а в разі необхідності, перекладач, законний представник, педагог; чи проводилося його освідування, ким саме і як, чи складався про це протокол; чи проводилося судово-медичне освідування, хто його проводив (лікар, експерт) та чи було складено протокол; чи проводився особистий обшук, що в нього вилучено, і чи складався про це протокол та чи він його підписував; чи була явка з повинною або щиросердечне зізнання; чи давалися пояснення або показання перед відеокамерою, чи оформлявся про це протокол та підписував його підзахисний; чи допитували його в якості свідка, підозрюваного, обвинуваченого; чи, підписуючи протокол (допиту, перед тим читав його особисто чи зміст його читав слідчий; чи мав він зауваження до протоколів допиту і які саме, та ін).

Якщо адвокат знайомиться з підзахисним вже після його допиту в якості підозрюваного чи обвинуваченого, слід детально вияснити, чи він погоджувався на його перший допит без участі захисника, пам'ятаючи, що проведення допиту за наявності заяви про надання йому побачення із захисником є істотним порушенням права на захист, тому такий протокол допиту не може бути доказом при постановлені обвинувального вироку.

Подготовка к ЕГЭ/ОГЭ
<< | >>
Источник: Лекції. Адвокатура України. 2017

Еще по теме Захисник допускається до участі в справі в будь-якій стадії процесу.:

  1. Література:
  2. Допит свідків, потерпілого.
  3. Особливості тактики захисту в суді
  4. Тема 4. Тактичні засади участі захисника у кримінальному процесі
  5. Захисник допускається до участі в справі в будь-якій стадії процесу.
  6. Участь адвоката при допиті підозрюваного, обвинуваченого.
  7. Прийоми, що використовуються під час проведення окремих слідчих та судових дій
  8. § 2. Адвокатура в Україні у післяреволюційний період (1917 — грудень 1992 pp.)
  9. § 1. Адвокат — захисник підозрюваного, обвинуваченого, підсудного
  10. § 2. Адвокат — представник потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача
  11. Захисник допускається до участі в справі в будь-якій стадії процесу.
  12. Об’єктивні ознаки складів злочинів, які полягають у невиконанні судового рішення
  13. 3.1. Зарубіжний досвід систематизації законодавства про адміністративну відповідальність
  14. 2.2. Підтримання державного обвинувачення в суді
  15. Форми представництва прокуратурою інтересів дітей в суді