<<
>>

Юридична кваліфікація злочину.

Після викладення фактичних обставин справи й глибокого аналізу та оцінки зібраних доказів захисник має зробити свій висновок щодо юридичної кваліфікації злочину у випадках, коли підсудний повністю чи частково визнає свою вину.

Якщо кваліфікація вчиненого не оспорюється захистом, то ця тема стає другорядною. Коли захист оспорює правову кваліфікацію, ця частина промови має бути розгорнута у повному обсязі. Правові доводи захисника повинні бути глибоко аргументовані, а висновки - базуватися на перевірених і серйозних доказах. Стверджуючи, що обвинувачення помилково кваліфікувало дії підсудного, що воно не відповідає вимогам закону, за яким звинувачують його підзахисного, захисник мусить розкрити зміст закону, застосування якого ним оспорюється. Одночасно потрібно проаналізувати всі елементи складу злочину за тим законом, за яким, на думку захисника, необхідно кваліфікувати дії підзахисного.

З «психологією злочину» тісно пов'язана характеристика особи підзахисного. Наведена частина промови, можливо, комусь може видатися малозначимою. Проте, як стверджує В. В. Молдован, тут «відкривається широке поле діяльності для захисника. Неможливо уявити собі кримінальну справу, у якій адвокату в захисній промові не довелося б говорити про особу підсудного»[47]. Навіть у кримінальній справі рецидивіста, з найжахливішого злочину, можна знайти бодай і таке, що може, хоч до певної міри, змінити думку чи погляди суду, учасників процесу, аудиторії на підсудного.

Захисник має розрізняти дані про підсудного, які можна вважати як пом'якшуючі, і дані, що характеризують саме особу підсудного.

Подготовка к ЕГЭ/ОГЭ
<< | >>
Источник: Захист у кримінальній справі. 2017

Еще по теме Юридична кваліфікація злочину.:

  1. Юридична кваліфікація злочину.
  2. Юридична кваліфікація злочину.
  3. Юридична кваліфікація злочину.
  4. Юридична кваліфікація злочину.
  5. Юридична кваліфікація злочину.
  6. Об’єктивні ознаки складів злочинів, які полягають у невиконанні судового рішення
  7. Суб’єктивні ознаки складів злочинів, які полягають у невиконанні судового рішення
  8. Питання кваліфікації злочинів, які полягають у невиконанні судового рішення
  9. Призначення покарання за злочини, які полягають у невиконанні судового рішення
  10. 1.3. Види підсудності та проблеми її класифікації
  11. 1.3 Система кримінально-правової протидії злочинам проти волі особи в Україні
  12. 1.4 Кримінально-правова протидія злочинам проти волі особи у законодавстві зарубіжних країн
  13. 2.1 Об’єкт злочинів, що посягають на волю особи
  14. 2.2. Ознаки об’єктивної сторони складів злочинів, що посягають на волю особи
  15. 2.3 Характеристика суб’єкта злочинів, що посягають на волю особи
  16. 2.4. Ознаки суб’єктивної сторони складів злочинів, що посягають на волю особи
  17. 2.5 Кваліфікуючі ознаки злочинів, що посягають на волю особи
  18. 2.2 Обов’язкові ознаки об’єктивної сторони складів злочинів проти порядку проходження військової служби
  19. 2.3 Особливий період і бойова обстановка як ознаки складів злочинів, передбачених у ст.ст. 407–409 КК України