<<
>>

§ 2. Організаційні форми діяльності адвокатури

Особа, що одержала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, має право практикувати індивідуа­льно, відкрити своє адвокатське бюро або об'єднуватись з іншими адвокатами в колегії, фірми, контори та інші адвока­тські об'єднання, які діють відповідно до Закону про адвока­туру і своїх статутів.

Діяльність адвокатських об'єднань грунтується на засадах добровільності, самоврядування, колегіальності та гласності. Вони реєструються в Міністерстві юстиції України, після чого повідомляють місцевим органам влади про свою реєстрацію, а адвокати — про одержання свідоцтва на право занаття адвока­тською діяльністю.

Закон про адвокатуру України відносить порядок утворен­ня адвокатських об'єднань, питання їх діяльності, реорганізації та ліквідації, структури, штатів, функцій, порядку витрачання коштів, прав та обов'язків керівних органів, порядку їх виборів та інші питання до компетенції відповідних об'єднань.

Адвокатські бюро, колегії, фірми, контори тощо є юри­дичними особами. Вони, як і адвокати, що приватно практи­кують, мають рахунки у банках на території України (а у встановленому законодавством порядку — і в іноземних бан­ках), печатку і штамп із своїм найменуванням.

Закон визначає відносини адвокатури з державними стру­ктурами, гарантуючи при цьому їі самостійність та незалеж­ність. Зокрема, Міністерство юстиції забезпечує фінансування оплати праці адвокатів за рахунок держави у випадку участі адвоката в кримінальній справі за призначенням та при звіль­ненні громадян від оплати юридичної допомоги, узагальнює статистичну звітність про адвокатську діяльність, сприяє здій­сненню заходів щодо підвищення професійного рівня адвока­тів. Стосовно місцевих органів державного управління, то вони у межах своєї компетенції сприяють адвокатам та адво­катським об'єднанням у вирішенні соціальних питань, забез­печують їх приміщеннями для роботи тощо.

Адвокати України виконують за Законом такі функції: дають консультації та роз'яснення з юридичних питань, усні і

82

письмові довідки щодо законодавства; складають заяви, скар­ги та інші документи правового характеру; посвідчують копії документів у справах, які вони ведуть; здійснюють представ­ництво в суді, інших державних органах; надають юридичну допомогу підприємствам, установам, організаціям; здійсню­ють правове забезпечення підприємницької та зовнішньоеко­номічної діяльності громадян і юридичних осіб; виконують свої обов'язки, передбачені кримінально-процесуальним зако­нодавством, під час дізнання та на попередньому слідстві. Разом з тим адвокату надається можливість здійснювати згідно з законом й інші види юридичної допомоги.

Закон про адвокатуру вперше надав адвокатам та адвока­тським об'єднанням право створювати регіональні, загально­державні та міжнародні спілки та асоціації, які представляють інтереси адвокатів у державних органах і громадських об'єд­наннях, захищають їх соціальні та професійні права, здійсню­ють методичну і видавничу діяльність, сприяють підвищенню професійного рівня адвокатів, а також створюють спеціальні фонди. Об'єднання і асоціації діють на підставі статутів і реєструються в Міністерстві юстиції України.

У контексті зазначеного слід підкреслити, що організа­ційне оформлення української адвокатури, її незалежне від державних структур існування, як зазначалося вище, сталося у вересні 1990 р. на установчому з'їзді (20—22 вересня), коли була створена Спілка адвокатів України — добровільна, грома­дська, незалежна, самоврядна організація. Метою Спілки за її статутом є об'єднання зусиль адвокатів у розбудові демокра­тичної правової держави, поліпшення юридичної допомоги, надаваної громадянам, установам, організаціям (у тому числі іноземним фізичним і юридичним особам), підвищення ролі і авторитету адвокатури в суспільстві, сприяння розвитку інди­відуальної адвокатської практики, а також набуттю адвокату­рою повної самостійності й самоврядування, захист прав і законних інтересів членів Спілки, турбота про історичні тра­диції української адвокатури, розвиток і поглиблення міжна­родних зв'язків та ін.

Статутом Спілки передбачені її завдання, форми діяльно­сті, структура, джерела формування коштів та майна тощо. Детально регламентуються питання членства, яке може бути

f ОЭ

6*9-382 So

як індивідуальним, так і колективним, права і обов'язки чле­нів. Керівними органами Спілки є з'їзд, конференція, прав­ління, ревізійна комісія. Керують Спілкою президент та три віце-президенти.

У областях (Автономній Республіці Крим) створені відді­лення Спілки, її почесними членами є адвокати з США, Канади, Аргентини, Польщі, Болгарії.

Проте це не єдина форма об'єднання українських адво­катів у спілки чи асоціації, які входять до складу Міжнародної спілки (співдружності) адвокатів1.

<< | >>
Источник: Адвокатура України. 2017

Еще по теме § 2. Організаційні форми діяльності адвокатури:

  1. Тема 1. Інститут адвокатури в Україні
  2. Функції адвокатури:
  3. 3. Організаційні форми адвокатури в Україні та засади їх діяльності.
  4. Глава І Поняття та сутність інституту адвокатури
  5. § 1. Адвокатура в Україні у дореволюційний період (1864-1917 pp.)
  6. § 2. Адвокатура в Україні у післяреволюційний період (1917 — грудень 1992 pp.)
  7. § 2. Організаційні форми діяльності адвокатури
  8. Зміст
  9. 22. Перспективи розвитку адвокатури в Україні
  10. 42. Організаційні форми діяльності адвокатури.