<<
>>

§ 2. Адвокат — представник потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача

Право на захист законних інтересів у кримінальному * процесі забезпечується також потерпілому, цивільному пози­вачу і цивільному відповідачу. Ефективним засобом забезпе­чення цього права є участь адвоката в кримінальній справі як представника цих суб'єктів кримінально- процесуальної діяль­ності.

Потерпілим визнається особа, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду (ч. 1 ст. 49 КПК). Цивільним позивачем визнається громадянин, підприємство, установа чи організація, які зазнали матеріальної шкоди від злочину і пред'явили при провадженні в кримінальній справі до обвинуваченого або до осіб, що несуть матеріальну відпо­відальність за його дії, цивільний позов, тобто вимогу про відшкодування збитків (ч. 1 ст. 50 КПК), який розглядається судом разом з кримінальною справою (ч. 1 ст. 28 КПК).

Як цивільних відповідачів може бути притягнуто батьків, опікунів, піклувальників або інших осіб, а також підприємст­ва, установи та організації, які в силу закону несуть матеріа­льну відповідальність за шкоду, завдану злочинними діями обвинуваченого (ч. 1 ст. 51 КПК).

Про визнання потерпілим, цивільним позивачем, а також про притягнення як цивільного відповідача особа, яка прова­дить дізнання, слідчий, суддя виносять постанову, а суд — ухвалу. З цього моменту вони стають учасниками криміналь­ного процесу, набувають процесуальні права для захисту своїх законних інтересів, в тому числі і право мати представника.

Представниками потерпілого, цивільного позивача і ци­вільного відповідача можуть бути і адвокати. Представники користуються процесуальними правами осіб, інтереси яких вони представляють (ст. 52 КПК), тобто на відміну від захис­ників вони не є такими ж самостійними учасниками процесу, не мають своїх особливих процесуальних прав і діють поряд з потерпілим, цивільним позивачем і цивільним відповідачем або заміняють їх, але не вправі діяти на шкоду своїм довірите­лям.

Потерпілий і адвокат як його представник мають право: подавати докази: заявляти клопотання; знайомитися з усіма матеріалами справи з моменту закінчення попереднього слід­ства; брати участь у судовому розгляді; заявляти відводи; подавати скарги на дії особи, яка провадить дізнання, слідчо­го, прокурора і суду, а також на вирок або ухвали суду і постанови судді (ч. З ст. 49 КПК).

При ознайомленні з матеріалами справи з моменту закі­нчення попереднього слідства потерпілий і його представник мають право робити виписки із справи і заявляти клопотання про доповнення слідства (ч. З ст. 218 КПК). Якщо в справі провадились додаткові слідчі дії, слідчий зобов'язаний надати їм можливість ознайомитися з усіма додатковими матеріала­ми, а в разі їх клопотання — з усією справою (ст. 222 КПК).

За розсудом судді або суду потерпілий і його представник можуть бути викликані в розпорядче засідання суду для вис­луховування їх пояснень у зв'язку із заявленими ними клопо­таннями (ст. 240 КПК).

Під час судового розгляду справи потерпілий та його представник мають право заявляти відводи і клопотання, вис­ловлювати свою думку про клопотання інших учасників судо­вого розгляду, давати пояснення з приводу досліджуваних судом обставин справи, ставити запитання свідкам, експерту, спеціалісту і підсудним, брати участь в огляді місця вчинення злочину, речових доказів, документів (ст.

267 КПК).

У кримінальному процесі потерпілий особисто або через представника здійснює функцію обвинувачення, оскільки об'­єктивно він заінтересований в тому, щоб вчинений проти нього злочин був розкритий, а особа, яка його вчинила, була притягнута до кримінальної відповідальності. Це особливо яскраво виявляється в справах приватного обвинувачення: про умисне легке тілесне ушкодження, умисне нанесення удару, побоїв або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю, наклеп без обтяжуючих обставин, образу, самоуправство, яким завдано шкоди правам та інтересам ок­ремих громадян. Ці справи порушуються не інакше як за скаргою потерпілого і підлягають закриттю, якщо потерпілий примириться з обвинуваченим. В них потерпілий особисто або через свого представника підтримує обвинувачення, будучи

116

117

основним обвинувачем. Він і його представник у цих справах мають право брати участь в судових дебатах незалежно від участі в справі інших обвинувачів — державного і громадсько­го (ч. 1 ст. 27. ч. 4 ст. 49. ст. 267. ч. 2 ст. 318 КПК). У справах публічного обвинувачення, які порушуються незалежно від того, чи подав скаргу про вчинення злочину потерпілий, останній, а отже, і його представник, здійснює допоміжне до основного, державного, обвинувачення. У цих справах він і його представник мають право виступати в судових дебатах лише тоді, коли прокурор або громадський обвинувач не бере участі в судовому розгляді (ст. 207, ч. 207 ст. 318 КПК). Таке обмеження позбавляє потерпілого і його представника можли­вості висловити і обгрунтувати в суді свою правову позицію, обмежує дію принципу змагальності судового розгляду і через те воно має бути усунуто із закону.

Промова адвоката -- представника потерпілого, з якою він виступає в судових дебатах, є обвинувальною. В ній вик­ладаються фактичні обставини справи, аналізуються докази, даються юридична оцінка злочину, характеристика потерпіло­го і підсудного, аналіз причин злочину та умов, які сприяли його вчиненню, викладаються міркування з приводу покаран­ня, причому небажано, щоб він вказував, який конкретно вид і міру покарання судові слід обрати для підсудного.

Цивільний позивач або адвокат як його представник має право: подавати докази; заявляти клопотання; брати участь у судовому розгляді; просити орган дізнання, слідчого, суддю і суд про вжиття заходів до забезпечення заявленого ними позову; підтримувати цивільний позов; ознайомлюватися з матеріалами справи з моменту закінчення попереднього слід­ства; заявляти відводи; подавати скарги на дії особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, судді і суду, а також на вирок або ухвали суду в частині, що стосується цивільного позову (ч. 2 ст. 50 КПК).

Цивільний відповідач або адвокат, як його представник, має право: заперечувати проти пред'явленого позову; давати пояснення по суті позову; подавати докази; заявляти клопо­тання; ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються цивільного позову, з моменту закінчення попереднього слідс­тві; брати участь у судовому розгляді; заявляти відводи; пода-

118

вати скарги на дії особи,, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора, судді і суду, а також на вирок і ухвали суду в частині, що стосується цивільного позову (ч. 2 ст. 51 КПК).

В разі їх письмового або усного клопотання слідчий надає можливість ознайомлюватись з матеріалами справи після закі­нчення попереднього слідства цивільному позивачу і відпові­дачу або ж їх представникам. Вони мають право робити випи­ски із справи і заявляти клопотання про доповнення слідства (ст. 217 КПК). Після проведення додаткових слідчих дій слід­чий зобов'язаний надати їм можливість ознайомитися з усіма додатковими матеріалами, а в разі їх клопотання - - з усією справою (ст. 222 КПК).

В розпорядче засідання суду вони викликаються для вис­луховування пояснень у зв'язку із заявленими ними клопотан­нями (ст. 240 КПК).

В стадії судового розгляду справи цивільний позивач і відповідач та їх представники мають право: бути присутніми при розгляді справи в суді, заявляти відводи і клопотання, висловлювати свою думку щодо клопотання інших учасників судового розгляду, давати пояснення, брати участь у дослід­женні доказів і в судових дебатах щодо доведеності вчинення злочину і його цивільно-правових наслідків (ст. 263 КПК).

Якщо цивільний позивач або представник його інтересів не з'явиться в судове засідання, суддя або суд не розглядає цивільного позову, проте за потерпілим зберігається право заявити позов в порядку цивільного судочинства. За клопотан­ням цивільного позивача (але не його представника) суддя або суд може розглянути цивільний позов у його відсутності. У випадках, коли позов підтримує прокурор або ж він заявлений підприємством, установою чи організацією, суддя або суд розглядають цивільний позов незалежно від явки цивільного позивача або його представника (ст. 291 КПК).

Цивільний позивач і адвокат як його представник є суб'­єктами сторони обвинувачення, бо вони для того, щоб суд задовольнив позов, беруть участь у доказуванні факту вчинен­ня злочину, що заподіяв матеріальної шкоди і винності обви­нуваченого. Проте на відміну від прокурора вони не вправі, виступаючи в судових дебатах, торкатися характеристики осо­би підсудного, питань юридичної кваліфікації дій підсудного і

119

обрання йому міри покарання, бо це не впливає на прийняття рішення за позовом.

Цивільний відповідач і адвокат як його представник сто­ять на стороні захисту, бо вони заінтересовані в тому, щоб факт вчинення злочину, матеріальна шкода, винність обвину­ваченого в їх вчиненні не були доведені і, отже, в задоволенні позову було відмовлено. В своїй промові під час судових дебатів вони повинні торкатися лише питань доведеності вчи­нення злочину і його цивільно-правових наслідків.

Потерпілий, цивільні позивач і відповідач та їх представ­ники вправі протягом трьох діб після його складення ознайо­митись з протоколом судового засідання і подати на нього письмові зауваження. Порядок і наслідки їх розгляду такі ж, як і зауважень захисника підсудного.

Адвокат як представник потерпілого, цивільного позива­ча і цивільного відповідача вправі оскаржити вирок у касацій­ному порядку або подати на нього т. зв. наглядну скаргу тільки за згодом свого довірителя. Суд повинен сповістити його про внесене прокурором подання та про подані скарги іншими учасниками судового розгляду. Він має право ознайомитися з ними в суді і подати свої заперечення (ст. 349 КПК).

Адвокат як представник має право брати участь у розгляді справи судом касаційної інстанції і давати там пояснення (ч. З ст. 360 КПК), підтримуючи свою скаргу чи скаргу свого довірителя і заперечуючи при наявності підстав проти подання прокурора і скарг інших учасників процесу.

Адвокат як представник потерпілого, цивільного позива­ча чи цивільного відповідача у необхідних випадках може бути запрошений для дачі пояснень в засідання суду, що розглядає справу в порядку нагляду (ст. 391 КПК).

Адвокат не може бути допитаний як свідок про обстави­ни, які стали йому відомі в зв'язку з виконанням ним обов'я­зків представника потерпілого, цивільного позивача і цивіль­ного відповідача (ст. 69 КПК).

Закон передбачає ряд обставин, що виключають участь адвоката у справі як представника вказаних учасників процесу: якщо він брав участь у цій справі як слідчий або особа, що провадила дізнання, прокурор, громадський обвинувач, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, захисник;

120

допитувався або підлягав допиту як свідок; є родичем будь-ко­го із складу суду або обвинувача; коли він у даній справі подає або раніше подавав юридичну допомогу особі, інтереси якої суперечать інтересам особи, що звернулася з проханням про ведення справи; брав участь у справі як перекладач або поня­тий; коли в розслідуванні або в розгляді справи брала участь службова особа, з якою адвокат перебуває в родинних стосун­ках. За наявності цих обставин адвокат повинен відмовитись від виконання обов'язків представника. На цих же підставах він може бути усунутий від участі в справі слідчим, прокуро­ром або судом (ст. 63 КПК).

Потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та їх представники у кримінальній справі мають право на забез­печення їх безпеки. Рішення про застосування заходів безпеки приймається органом дізнання, слідчим, прокурором, судом, у провадженні яких знаходиться кримінальна справа, а також органом (підрозділом), що здійснює оперативно-розшукову діяльність щодо осіб, які брали участь або сприяли у виявлен­ні, запобіганні, припиненні і розкритті злочинів (ст. 2 і З Закону про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві).

121

Запитання для самоконтролю

1. Що говориться в Конституції України про принципи забез­печення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному пра­ва на захист, презумпції невинуватості і змагальності?

2. В чому полягає забезпечення підозрюваному, обвинуваче­ному, підсудному права на захист?

3. Які є способи залучення адвоката як захисника до участі в справі?

4. В яких випадках відмова від захисника не може бути прий­нята особою, яка провадить дізнання, слідчим, суддею чи судом?

5. З якого моменту захисник допускається до участі в справі?

6. Які права та обов'язки захисника?

7. Як має діяти захисник за наявності колізії у питанні про винність чи невинність підзахисного?

8. Які можливості надає закон адвокату для збирання, дослід­ження і оцінки доказів?

9. Як регулюється питання про заявления клопотань адвока-

том?

122

10. Які права по оскарженню дій і рішень слідчих органів, прокурора, судді і суду має адвокат?

11. Які права має адвокат на етапі закінчення попереднього слідства і в судових стадіях кримінального процесу?

12. Яке значення має захисна промова адвоката і який її зміст?

13. Як розглядаються і вирішуються зауваження адвоката на протокол судового засідання?

14. Чи може адвокат оскаржити вирок суду всупереч волі підзахисного?

15. Які права та обов'язки має адвокат як представник потер­пілого, цивільного позивача чи цивільного відповідача?

16. Чи має право адвокат як представник відмовитися від взятого на себе зобов'язання?

Подготовка к ЕГЭ/ОГЭ
<< | >>
Источник: Адвокатура України. 2017

Еще по теме § 2. Адвокат — представник потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача:

  1. § 2. Адвокатура в Україні у післяреволюційний період (1917 — грудень 1992 pp.)
  2. § 1. Адвокат — захисник підозрюваного, обвинуваченого, підсудного
  3. § 2. Адвокат — представник потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача
  4. 17. Підстави, що виключають участь особи як захисника